Published in Ukraine - Social interactions and entertainment - 15 Aug 2017 15:04 - 5
Вітаю народ!
Як відомо тим, хто сидить в загальному чаті неньки в діскорді, цієї неділі я раптово навідав Вінницю і її славнозвісні фонтани. Але розповідь буде не про Вінницю, а загально про мій день.
Ще лягаючи спати в суботу, а точніше вже на початку неділлі, я знав, що не висплюсь, бо близько 8 годинни ранку мали приїхати мої племіниці, а вони люблять мене одразу будити. Що відповідно і сталось. Брат, який їх перехоплював десь в місті одразу мені нагадав, що я мав робити ліжко для малих і вже є 8 годин і можна турбувати сусідів роботою шуруповерта і лобзіка. Але я його послав з мотивацією, що ще встигну, бо що те ліжко робити. Зробив каву і почав протуклікувати усі ігри які граю. Коли все протуклікав вирішив взяти малих, щоб вони подивились, як дядько стрижеться в перукарні. Так, як недавно в мене поламалась машинка для стрижки, то прийшлось згадати часи перукарень, а не самопідстриг.
Я взяв малих і ми пішли до перукарні, яку мені порадив брат (де власниця його бувша однокласниця, чи дівка з якою він колись тусувався) і проходячи від мого будинку до зупинки – де була та перукарня (вони рекламу не проплатили і ще з мене взяли бабло, тому назву казати не буду) – то помітив, що в моєму так би мовити спальному районі досить багато перукарень.
Поки мої малі чекали моєї стрижки поглотаючи морозиво , мене підстригли під першу насадку і під ноль бороду з вусами. Дівки одразу сказали, що дядько їх став ще більшим топчиком ніж був і тому цим хитрим лестункам я купив виноград без кісточок і апельсинки.
Привівши їх після перукарні додому мій брат з другом і своєю дівчиною майже одразу повели їх в центр міста на супер качельки, які є витвором мистецтва ще при тому. У нас підростаюче покоління одразу привчається до мистецтва і тому хмельниччани топчики. Навіть якщо глянути по нашій репі, то багато презів і легенд з цього міста. Але то вже відступ. Коли малі пішли – я похавав, залив чергову порцію кави і ще раз протуклікав ігрулі і вирішив приступити до ліжка. Заготовки в мене вже лежали доволі довго. Я колись давненько вже запланував переробити з совкової двоспалки дві односпалки. Одну я одразу зробив, а на другу забив, бо не було куди ставити, бо почався довготривалий ремонт в моїй кімнаті. Але цього тижня він майже закінчився і там залишились маленькі деталі. Повішати карніз і поставити новий вимикач, бо брат поставив старий. Ну і замеблювати.
Я швиденько підігнав совков основу під заготовочки. Потім повернувся брат і ми за 10 хвилин забебехали ліжко, але його ще трохи підправити, але то не так вже і важко, просто фурнітура вже просралась і робив з того, що було і поправку там тре незначну зробити.
Брат прийшовши повідомив, що хоче малих звозити на фонтани подивитись, бо в нашому парку шоу в фонтанах влаштовували цигани і це його наштовхнуло на таку ідею.
Швиденько зібравшись і написавши в чаті, що я їду в Вінницю і чекаю від місцевих пропозицію по випиванню пивка – ми пішли на залізничний вокзал. Ніхто з вінничан так і не подзвонив. Не довго чекали на поїзд і рушили до фонтанів. Перли від малих залишу на P.S.
Одразу на вокзалі Вінниці стикнувся з полісменом, який вищий за мене. Це була єдина зустріта мною людина, яка вища за мене. Всі інші мінімали і мали дивитись на мене знизу і заздрити такому красавцу. Нагадаю, що зранку постриженому і побритому. Ще помітив, що мало людей, які палять, якщо порівнювати з Хмельницьким. Також багато дівчат дивились на мене захопленим поглядом. Це не дивно, бо я високий, красивий і ще йшов з двома малими дівками, що в думках дівчат малювало мене ідеальним чоловіком.
Перейдем до фонтану. Мій брат будучи там вже декілька раз (ось хто справжній задрот) одразу за декілька годин порадив зайняти місця і ми сиділи, ходилиі т.д., але певні залишались тримаючи місця.
Шоу було непогане, але не варте таких енергозатрат. Тобто вичікування на топ місцях декілька годин. Добиратись вночі додому. І ще декілька дискомфортних причин. Порада, якщо хтось прагне відвідати то дійство, то варто це робити не самому, бо це тупо. Все таки прийти хочаб за 2 години до початку, а краще 3-4, щоб забронювати хороші місця. Не знімати це дійство на камеру, а дивитись очима. Серед компанії повині бути діти, бо їхній захват покриє дискомфорт. Брати з собою теплий одяг, бо вночі біля річки прохолодно. Брати з собою заготовки хавки, або якщо слом, то збігати до піцерії і там взяти на замовлення піцу і інші продукти, які вони пропонують, то буде дешевше ніж біля самого фонтану. Також можна закупитись в АТБ, чи АТВ (галімий супермакет, де немає багатьох якісних товарів, до яких ви звикли в свому місті, але на раз може і підійти). Для вінничан, які спробують захистити, той бренд. То хліб там гірший хмельницького, немає вибору непастиризованого пива (якийсь один поганий сорт в пет пляшці, що каже про те, що то гадость), соуси, майонези і тому подібні продукти якоїсь незрозумілої фабрики (взяв соус тартар і він був дуже поганим), така сама ситуація з ковбасами і товарами до пива.
Якщо почав про недоліки, то продовжу далі. На самому пірсі біля фонтану малі урни – у нас в топових місцях багато урни побільші. Тому я наприклад ніс сміття, аж до виходу з цієї зони відпочинку – поки зумів знайти зе не заповнену урну. Також не помітив смітєвих контейнерів. А про таке, як розільне сміття напевно там і не чули. Бо у нас зараз всюди ставлять три вида баків для сміття: побутове, скло, пластик, хоч це перетворення йде повільно (більше 10 років, але йде).
Також дуже мало урн по тим територіям де я проходив. Мені з недопалком прийшлось довго крокувати, поки надибав куди його скинути.
Більш відсторонені люди. У нас якщо взнають, що певна людина вперше в місті, то допомагають порадами, як проїхати, на чому, куди краще піти і т.д. Тут незважаючи на те, що проскакувало у нас в розмові, що ми не місцеві і їдем дивитись на фонтан ніхто не сказав, що ми їдем не в той бік, бо сіли на той маршрут, але який їхав від фонтану.
По тій території, що проходили здибали мало маленьких продуктових магазинів (у нас відають перевагу маленьким магазинам, а не супермаркетам, якщо не тарять великі партії). Зате аптек на кожному кроці. Як я пожартував на цей спогляд мого брата: «Тут просто багато хворих людей»
Вирішив перли племіниць не в пі.сі. писати, а окремо.
Коли ми їхали в поїзді і я в чомусь відмовив молодшеньку, то вона видала наступну фразу: «Якщо не погодишся зі мною, то я тебе опозорю в Вінниці»
Коли ми їхали в маршрутці і старша питалась в дівчини мого брата, чи вона бувала в якихось класних місцях, то вона відповіла, що наприклад зараз їдемо до фонтанів, на що моя племіниця відповіла: «Я мала на увазі в місті». З цього ви визначились, що Вінниця не місто.
Як відомо тим, хто сидить в загальному чаті неньки в діскорді, цієї неділі я раптово навідав Вінницю і її славнозвісні фонтани. Але розповідь буде не про Вінницю, а загально про мій день.
Ще лягаючи спати в суботу, а точніше вже на початку неділлі, я знав, що не висплюсь, бо близько 8 годинни ранку мали приїхати мої племіниці, а вони люблять мене одразу будити. Що відповідно і сталось. Брат, який їх перехоплював десь в місті одразу мені нагадав, що я мав робити ліжко для малих і вже є 8 годин і можна турбувати сусідів роботою шуруповерта і лобзіка. Але я його послав з мотивацією, що ще встигну, бо що те ліжко робити. Зробив каву і почав протуклікувати усі ігри які граю. Коли все протуклікав вирішив взяти малих, щоб вони подивились, як дядько стрижеться в перукарні. Так, як недавно в мене поламалась машинка для стрижки, то прийшлось згадати часи перукарень, а не самопідстриг.
Я взяв малих і ми пішли до перукарні, яку мені порадив брат (де власниця його бувша однокласниця, чи дівка з якою він колись тусувався) і проходячи від мого будинку до зупинки – де була та перукарня (вони рекламу не проплатили і ще з мене взяли бабло, тому назву казати не буду) – то помітив, що в моєму так би мовити спальному районі досить багато перукарень.
Поки мої малі чекали моєї стрижки поглотаючи морозиво , мене підстригли під першу насадку і під ноль бороду з вусами. Дівки одразу сказали, що дядько їх став ще більшим топчиком ніж був і тому цим хитрим лестункам я купив виноград без кісточок і апельсинки.
Привівши їх після перукарні додому мій брат з другом і своєю дівчиною майже одразу повели їх в центр міста на супер качельки, які є витвором мистецтва ще при тому. У нас підростаюче покоління одразу привчається до мистецтва і тому хмельниччани топчики. Навіть якщо глянути по нашій репі, то багато презів і легенд з цього міста. Але то вже відступ. Коли малі пішли – я похавав, залив чергову порцію кави і ще раз протуклікав ігрулі і вирішив приступити до ліжка. Заготовки в мене вже лежали доволі довго. Я колись давненько вже запланував переробити з совкової двоспалки дві односпалки. Одну я одразу зробив, а на другу забив, бо не було куди ставити, бо почався довготривалий ремонт в моїй кімнаті. Але цього тижня він майже закінчився і там залишились маленькі деталі. Повішати карніз і поставити новий вимикач, бо брат поставив старий. Ну і замеблювати.
Брат прийшовши повідомив, що хоче малих звозити на фонтани подивитись, бо в нашому парку шоу в фонтанах влаштовували цигани і це його наштовхнуло на таку ідею.
Швиденько зібравшись і написавши в чаті, що я їду в Вінницю і чекаю від місцевих пропозицію по випиванню пивка – ми пішли на залізничний вокзал. Ніхто з вінничан так і не подзвонив. Не довго чекали на поїзд і рушили до фонтанів. Перли від малих залишу на P.S.
Одразу на вокзалі Вінниці стикнувся з полісменом, який вищий за мене. Це була єдина зустріта мною людина, яка вища за мене. Всі інші мінімали і мали дивитись на мене знизу і заздрити такому красавцу. Нагадаю, що зранку постриженому і побритому. Ще помітив, що мало людей, які палять, якщо порівнювати з Хмельницьким. Також багато дівчат дивились на мене захопленим поглядом. Це не дивно, бо я високий, красивий і ще йшов з двома малими дівками, що в думках дівчат малювало мене ідеальним чоловіком.
Перейдем до фонтану. Мій брат будучи там вже декілька раз (ось хто справжній задрот) одразу за декілька годин порадив зайняти місця і ми сиділи, ходилиі т.д., але певні залишались тримаючи місця.
Шоу було непогане, але не варте таких енергозатрат. Тобто вичікування на топ місцях декілька годин. Добиратись вночі додому. І ще декілька дискомфортних причин. Порада, якщо хтось прагне відвідати то дійство, то варто це робити не самому, бо це тупо. Все таки прийти хочаб за 2 години до початку, а краще 3-4, щоб забронювати хороші місця. Не знімати це дійство на камеру, а дивитись очима. Серед компанії повині бути діти, бо їхній захват покриє дискомфорт. Брати з собою теплий одяг, бо вночі біля річки прохолодно. Брати з собою заготовки хавки, або якщо слом, то збігати до піцерії і там взяти на замовлення піцу і інші продукти, які вони пропонують, то буде дешевше ніж біля самого фонтану. Також можна закупитись в АТБ, чи АТВ (галімий супермакет, де немає багатьох якісних товарів, до яких ви звикли в свому місті, але на раз може і підійти). Для вінничан, які спробують захистити, той бренд. То хліб там гірший хмельницького, немає вибору непастиризованого пива (якийсь один поганий сорт в пет пляшці, що каже про те, що то гадость), соуси, майонези і тому подібні продукти якоїсь незрозумілої фабрики (взяв соус тартар і він був дуже поганим), така сама ситуація з ковбасами і товарами до пива.
Якщо почав про недоліки, то продовжу далі. На самому пірсі біля фонтану малі урни – у нас в топових місцях багато урни побільші. Тому я наприклад ніс сміття, аж до виходу з цієї зони відпочинку – поки зумів знайти зе не заповнену урну. Також не помітив смітєвих контейнерів. А про таке, як розільне сміття напевно там і не чули. Бо у нас зараз всюди ставлять три вида баків для сміття: побутове, скло, пластик, хоч це перетворення йде повільно (більше 10 років, але йде).
Також дуже мало урн по тим територіям де я проходив. Мені з недопалком прийшлось довго крокувати, поки надибав куди його скинути.
Більш відсторонені люди. У нас якщо взнають, що певна людина вперше в місті, то допомагають порадами, як проїхати, на чому, куди краще піти і т.д. Тут незважаючи на те, що проскакувало у нас в розмові, що ми не місцеві і їдем дивитись на фонтан ніхто не сказав, що ми їдем не в той бік, бо сіли на той маршрут, але який їхав від фонтану.
По тій території, що проходили здибали мало маленьких продуктових магазинів (у нас відають перевагу маленьким магазинам, а не супермаркетам, якщо не тарять великі партії). Зате аптек на кожному кроці. Як я пожартував на цей спогляд мого брата: «Тут просто багато хворих людей»
Коли ми їхали в поїзді і я в чомусь відмовив молодшеньку, то вона видала наступну фразу: «Якщо не погодишся зі мною, то я тебе опозорю в Вінниці»
Коли ми їхали в маршрутці і старша питалась в дівчини мого брата, чи вона бувала в якихось класних місцях, то вона відповіла, що наприклад зараз їдемо до фонтанів, на що моя племіниця відповіла: «Я мала на увазі в місті». З цього ви визначились, що Вінниця не місто.
Support
Comments (5)
Про те, як я в Вінницю їздив
https://www.erevollution.com/ua/article/28860
Фото - то там таке, що на продаж?
Ого! Преса ще жива в еУкраїні!
У Вінниці населення більше, тому і супермаркетів більше, зосереджені які на території житлових масивів. Щодо АТБ, нахера ти туди пішов???? Бля, ГРОШ, Грош-експрес, Сільпо, ЕкоМаркет, МЕТРО, мало маркетів?