Гавляйтер зайшов до авдиторії, де на нього вже чекав особистий представник Гітлера.
- Гайль,- сказав представник. – Сідайте.
Гавляйтер сів. «Гайль» його трохи здивувало.
- Отже, - почав представник. – Як ви знаєте, війська Вермагту підійшли до Гаркова...
- Куди? – не зрозумів представник.
- Туди, - огризнувся представник. - Слухайте мовчки. Я павз робити не буду.
- Чого не будете робити?
- Так ось, - продовжив представник. – Прямо зараз ми з вами вирушаємо до Теодосії.
- Куди?
- Йоб твою ліворуч. Геогратію не вчив?
- Що не вчив?
- Такий наказ віддав особисто Адольт Гітлер, перебуваючи у Гельсінкі.
Гавляйтер вже замахався ставити питання.
- З нами буде радистка. Вона німкеня, філологіня, членкіня НСДАП. Все
робить гарно. Навіть свої прямі обов'язки. Будете задоволені.
Гавляйтер мовчав. Він досі думав про Адольта і Гельсінкі.
- А ви поки що проєктно продумайте маршрут. Раджу через Сімтерополь.
«Гуйня якась, - подумав гавляйтер. – Тьху, хуйня тобто. Так,
починається. Треба щось терміново робити». І перейшов на бік Ґадянської
Армії.

..все одно треба щось ендорсити..